Чорнодимлена й молочена кераміка: що це і хто робить

Перший список: майстри й осередки чорнодимленої кераміки, від Гавареччини до Опішного. Другий: молочення, від Слов’янська до Ківерців. Біля кожного стоїть рядок, звідки ми знаємо про техніку; ціни, де вони є, у профілях. Обидві традиції тримаються на горні, тобто гончарній печі, а не на поливі: в описі Людмили Костюк з Ківерців прямо сказано, що вона працює без штучних полив.

• GuculiyaЛьвівфункціональний посуд і декор з чорнодимленої кераміки
• Віктор Андрощук (майстер чорнодимленої кераміки)БерезнеВіктор Андрощук — майстер чорнодимленої кераміки з міста Березне на Рівненщині, має власну майстерню.
• Гаварецька чорнодимлена кераміка (осередок, с. Гавареччина)ГавареччинаГавареччина — село на Золочівщині між Підгорецьким, Олеським і Золочівським замками, найвідоміший в Україні осередок чорнодимленої кераміки.
• Гончарний простір Миколи ШавулиЛуцькСертифікат KAVA «МК гончарства в Луцьку» (чорнодимлена кераміка; горня, тарілка, ваза чи підсвічник), 1 год (1 особа) / до 2 год (2 особи); виріб ч…
• Іван ЛуковськийГавареччинавипал чорнодимленої кераміки
• Лідія та Андрій УляницькіШептицькийВони поєднують кераміку з металом, роблять чорнодимлені вироби (посуд, що отримує чорний колір від диму під час випалу) і посуд з червоно-помаранче…
• Мар'яна МотикаЛьвівкераміка у традиції Гавареччини (чорнодимлення)
• Олена ЦвєтковаЖитомирОлена робить посуд, прикраси, декор і димлену кераміку, а в серії «Химери» (2025) експериментує з барельєфом.
• Осередок чорнодимленої кераміки в Шептицькому (Червонограді)Шептицькийвиробництво чорнодимленої кераміки
• Павло КонстантиновОпішнечорнодимлений посуд: миски, чашки, чайники
• Студія кераміки «Об'єднані вогнем»ЖитомирМайстрині роблять посуд, прикраси, малу скульптуру й димлену кераміку, яку показують на виставках-продажах.
• Студія «Смерека» (Соснівка)СоснівкаВона належить до осередку чорнодимленої кераміки Червонограда й Соснівки.

• Saffron2 (Saffron2Vintage)Варашпосуд з червоної глини молочного випалу: клоші для хліба, часничниці, ємності для картоплі, миски для рамену з кришкою, тажини, свічники
• UkrClayКиївТут продають посуд з червоної глини молочного випалу: набори до 24 предметів, латки й сковорідки з кришками, супові миски, склянки й миски для варе…
• Ксеня ЖижійЛьвівЩе студенткою вона експериментувала з молоченням: гарячий виріб занурюють у молоко, і воно залишає на поверхні коричневі розводи.
• Людмила КостюкКіверціВона робить глечики, свічники, вази, вазони, декоративні світильники й прикраси в техніці молочення, без штучних глазурей: гарячий після випалу вир…
• Молочена слов'янська кераміка (елемент НКС Донеччини)Слов'янськМолочення посуду з місцевої червоної глини визнане елементом нематеріальної культурної спадщини Донецької області; готуються документи для внесення…
• Мох — майстерня Євгена БабешкаІвано-ФранківськМох — івано-франківська майстерня Євгена Бабешка: посуд ручного ліплення «диких» форм, натхненний Карпатами.

Гавареччина на Золочівщині, село між Підгорецьким, Олеським і Золочівським замками, найвідоміший осередок чорнодимленої кераміки в Україні: у 2024 році тут працювало п’ятеро гончарів. За переказом, на початку XVII століття гончарів переселили з Білого Каменя в ліс, щоб дим не шкодив хатам; у XIX столітті їх було близько сотні, ремесло відроджували з 1980-х, і родина Бакусевичів веде його досі. Іван Луковський, учень Бакусевичів, пояснює технологію так: при 800–900 °C, коли горщики в горні світяться червоним, отвори печі замазують землею, дим входить у черепок, і той стає чорним і матово-блискучим. Повний цикл від глини до випалу триває близько двох місяців; роблять глечики й глечики-двійнята, гладущики, горнята, макітри, свічники та посуд для печі. Гаварецький чорний свічник у крамниці Українського музею в Нью-Йорку коштує 15 USD (2026).

На півночі області другий осередок: Шептицький (колишній Червоноград) і сусідня Соснівка: у 2019 році в цьому осередку нараховували вісім горнів, і ремесло тут родинне. Студію «Смерека» з 2002 року веде Оксана Мартинович, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва, разом з Оксаною Федотовою і Софією Грибовською: чорнодимлений випал, а поруч молочний і олійний, свічники, свистунці й фігурна кераміка; гончар-самоук Дмитро Каганюк спеціалізується на макітрах і великих формах. Лідія та Андрій Уляницькі в Шептицькому поєднують чорнодимлення з металом і поливним орнаментом, а осередок загалом відомий макітрами, глеками для води, молочниками, посудом для духовки й декором із трипільськими символами, який продають на ярмарках і благодійних аукціонах. У Львові традицію переносять у скульптуру Мар’яна Мотика й у мінімалістичний посуд бренд Guculiya Данути Кріль, який продається в Code 380 у Чикаго й Сан-Франциско.

Молочена слов’янська кераміка визнана елементом нематеріальної культурної спадщини Донеччини: посуд із місцевої червоної глини після першого випалу обробляють молоком чи кефіром і випалюють удруге, він стає шоколадним без фарб, а черепок щільнішим. Кефір нині беруть замість молока, бо він густіший, і везуть із тилових регіонів. До 24 лютого 2022 року в громаді працювало понад тисячу керамістів, тепер близько 150; глину в кар’єрах через обстріли майже не видобувають. Найпомітніший бренд міста GLYNKA продає горщики, макітри, глечики й набори на 6 персон з обробкою молоком через інтернет-магазин, Тарас Сніжковський лишився працювати в місті, а виробництво Артема Маринюка у 2025 році перевезло печі під Кам’янець-Подільський.

На заході молочення живе як авторська техніка. Людмила Костюк із Ківерців робить глечики, свічники, вази й світильники молоченням і вчить роботи на колі; львівська скульпторка Ксеня Жижій експериментувала з молоком ще студенткою (гарячий виріб занурюють у молоко, і воно лишає коричневі розводи), а наприкінці літа 2026 року працювала на симпозіумі кераміки в Муглі. Івано-франківська майстерня Мох Євгена Бабешка ліпить молочений посуд «диких» форм із текстурами кори, каменю й листя. На Etsy молочену червону глину продають Saffron2 з Вараша (клош для хліба 100 USD, часничниця 80–110 USD, миска для рамену з кришкою 50 USD, свічник 40 USD; магазин із 2025 року, 157 товарів) і київський UkrClay, який восени 2025 року показав різдвяний сервіз «Святвечір» на шість персон із 26 предметів у техніці димлення.

В Опішному Павло Константинов випалює чорні миски, чашки й чайники власних форм. У Житомирі Олена Цвєткова і її студія «Об’єднані вогнем» показують димлену кераміку на виставках-продажах, зокрема в Кмитівському музеї та Gnatyuk Art Center. Віктор Андрощук з Березного на Рівненщині має власну майстерню, їздить із майстер-класами на фестивалі, а його чорнодимлені речі зберігає Рівненський обласний центр народної творчості. У Луцьку Микола Поляков показував чорнодимлену кераміку на персональній виставці у Волинському краєзнавчому музеї 2021 року, а в гончарному просторі Миколи Шавули на Ківерцівській, 9б майстер-клас із чорнодимленої кераміки (горня, тарілка, ваза чи підсвічник) продавали через сертифікат KAVA з виробом за місяць; у жовтні 2026 року ця послуга на KAVA тимчасово не працює. На Чернігівщині історичний осередок поліської димленої кераміки — Олешня з її «дикою» глиною.